Концентрація зовнішнього боргу в одних руках може загрожувати суверенітету України

В поточному році іноземні інституційні інвестори помітно активізувалися щодо купівлі українських суверенних облігацій. Це актуалізує питання про загрози для вітчизняної економіки. Адже у випадку неплатоспроможності доведеться вести жорсткі перемовини щодо реструктуризації своїх боргів. Кредитори України, якими на сьогодні є, головним чином, західні держави, банки та міжнародні фінансові організації, попри демонстрацію підтримки громадянської позиції населення України на Майдані Незалежності, захочуть не тільки нові облігації взамін старих, але й інші поступки: більш вільний доступ на вітчизняний ринок, землю.

Яскравим прикладом сказаного є скупка американськими фондами компанії Franklin Templeton за останні місяці українських євробондів на суму понад 6 млрд дол. Це більше 25% усіх іноземних облігацій України. Проте в даному випадку американці керуються виключно можливістю добре заробити. Стратегія купівлі суверенних зобов'язань країн, яким прогнозують дефолт, давно використовується цією компанію і повністю виправдала себе. В 2009-2010 рр. до згаданих фондів було куплено облігацій Іспанії, Італії та, особливо, Ірландії на суму понад 4,4 млрд дол. Українські облігації також демонструють негативну динаміку ринкового курсу.

Постійне зменшення їх ціни призвело до зростання дохідності з 7,95 % (купонна ставка) до понад 21 % (для облігацій, які будуть погашатися наступного року). Це ж саме сталося і для десятирічних облігацій з терміном погашення в 2023  - з 6,87 % до 14,11 %.  Така висока дохідність і приваблює глобальних інституційних інвесторів. Міжнародні фонди цікавить виключно прибуток, але той портфель, який був сформований, а на сьогодні це 25 % єврооблігацій України, може бути куплений іншим інвестором, для якого Україна має величезну (гео)політичну цінність.

Динаміка ринкової ціни єврооблігацій України зі строком погашення 04.06.2014 року

Сказане має під собою цілком об'єктивне підґрунтя. Після того, як Україна призупинила процес підготовки до підписання Угоди з ЄС про асоціацію, усі продажі ОВДП на внутрішньому ринку (як гривневі, так і доларові) здійснювалися в одні руки, при чому, що найголовніше, - анонімні. Збіг у часі відмови від асоціації та заяв перших осіб Росії про фінансову допомогу у разі обрання східного вектора інтеграції, дає змогу говорити, що цим анонімним кредитором України є російські банки, які постійно збільшують свою присутність на фінансовому ринку України. Можна очікувати, що така схема підтримання української економіки Росією буде в межах до 5 млрд дол.

Також в майбутньому скуповувати українські борги може Китай, який має найбільші золотовалютні резерви – понад 3,6 трлн дол. – і дуже зацікавлений в Україні, як містку своїх товарів до ЄС,  а також українських землях.

Постає питання: якщо іноземні кредитори накопичать значну частину українських боргів, а потім захочуть обміняти їх на частину суверенітету України, землю, стратегічні об'єкти, хто буде за це відповідати?

Щоб цього не сталося, необхідно раціонально використовувати наявні фінансові ресурси - для розвитку економіки, а не проїдання та погашення раніше взятих боргів.