Ось уже кілька тижнів у революційному Києві затишшя. У центрі припинили чадити шини, "коктейлі Молотова" більше не летять у "Беркут", а "Беркут" не застосовує силу проти протестувальників. З боку може скластися враження, що мітингувальники затамували подих і чекають чим все-таки закінчаться переговори опозиції і влади. Однак при більш детальному розгляді ситуації допитливий розум знайде нове явище на Майдані - мітингувальники все частіше застосовують силу до своїх же колег.
Перші тривожні дзвіночки з'явилися у середині минулого тижня - то мітингувальники поб'ються, то до різанини дійде, то ногу прострелять охоронцеві революційного штабу, а то і зовсім зв'яжуть соратника і до річки вивезуть з лихим задумом. Були і повідомлення про погроми в центрі, але вони, на щастя, не набули масового характеру - справа закінчилася биттям вікон у кількох ресторанах. Співвласницею яких, до речі, є комуністка Оксана Калетник, так що в цьому випадку ідеологічну складову виключати не можна.
Чим же можна пояснити таку агресивну поведінка мітингувальників під час перемир'я? Насамперед, почнемо з початку - люди стоять на Майдані більше двох місяців, що по собі досить складно морально. Плюс до цьому ніяких відчутних результатів за цей час вони так і не домоглися. Крім того, було кілька серйозних сутичок мітингувальників з силовиками, під час яких, на жаль, загинули люди. А весь інший час в таборі революціонерів постійно нагнітають обстановку. Або ж самі лідери Майдану оголошують мобілізацію "у зв'язку з підготовкою штурму", або ж влада зробить якийсь різкий рух, який може бути розцінений мітингувальниками як провокація. Все це викликає у протестувальників емоції, далеко не позитивні, яким потрібен вихід, і напругу, яка вимагає розрядки.
З іншого боку на Майдан можна подивитися з точки зору соціальної групи. Тобто як на групу людей, об'єднаних загальною ідеєю, дією, вже сформованими традиціями та певними засадами. Сама по собі ця група залучає людей "зі сторони" і не всі до кінця розуміють ідею, яку відстоюють люди на Майдані. Ось, мабуть, ще один фактор, "чужинці" в усталеній соціальній групі, які ще не знайомі з "правилами Майдану", девіантна поведінка яких також може викликати агресію.
І, звичайно ж, не можна забувати про вічне питання - питання грошей. Половина повідомлень про мітингувальників, які затіяли бійку, так чи інакше стосується фінансового чинника. Крім крадіжки телефонів і гаманців, про які заявляють мітингувальники, спливають і більш серйозні повідомлення про крадіжки. Приміром, четверо "жителів" наметового містечка серед ночі побили, зв'язали і погрожували втопити п'ятого, якщо останній не поверне 14 тис. грн пожертв Євромайдану, які він нібито привласнив. Через підозри в крадіжці прострелили ногу охоронцю у КМДА...
Поки лідери опозиції вирішують глобальну проблему подальшого вектору політичного розвитку країни, мітингувальники, по суті, копіюють модель суспільства, яке так прагнуть змінити.