Прощавай, зброє, чи "зброя - до бою"?

Перше квітня видалось для "Правого сектора" далеко не днем гумору. Швидше, навпаки. Вночі - дика перестрілка в центрі міста, в готелі "Дніпро", в результаті чого троє учасників дійства поранені, а приміщення готелю очищено від озброєних людей. Вранці - чергова епохальна постанова Верховної Ради. Цього разу про негайне роззброєння незаконних збройних формувань в Україні. "Народ вимагає від нас навести порядок!" - підвищуючи голос мало не до фальцета, стукав у мізки і душі депутатів спікер Олександр Турчинов.

Достукався: документ прийняли 256 голосами "за". Навіть "Свобода" поставила недавніх побратимів поза законом. Парадоксально, але "регіонали" і комуністи, які до того неодноразово тикали нову владу носом у ці самі "збройні формування", як суворий господар шкодливе кошеня, не підтримали проект постанови. З чого б це? І чому всі події відбулися так синхронно: перестрілка - реєстрація Дмитра Яроша кандидатом у президенти - постанова про негайне роззброєння?

Питань вистачає. Так, можна пояснити факт появи проекту постанови простим і природним бажанням кожної влади взяти озброєних людей, навіть зовнішньо нейтральних до цієї самої влади, під контроль. Прийшовши на багнетах у високі крісла, сидільці відразу починають боятися цих багнетів, краще інших усвідомлюючи їхню силу. Не менш природним є й мотив задовольнити бажання народу "навести порядок". Тим більше, як висловився автор проекту постанови Сергій Соболєв, хто хотів воювати, вступили до Національної гвардії. Але не виключено, що "Правий сектор" затіяв свою гру, і стрілянина, і фактична заборона на збройні загони поза правоохоронних органів - ланки одного ланцюга. Занадто спокійно "праві" сприйняли ініціативу.

Це я до чого? До того, що, оголошуючи війну загонам, які не увійшли в систему правоохоронних органів або оборонних структур і, отже, не підконтрольні нікому, крім своїх командирів, нова влада робить "Правому сектору" колосальну послугу.

По-перше, люди зі зброєю, яких попервах сприймали мало не як героїв революції, поступово відійшли в тінь. Про них воліють не згадувати. Якщо ви помітили, зараз основна увага акцентується на снайперах, а сам Майдан був виключно мирним, без зброї. Тобто, серед мирних демонстрантів озброєних людей в принципі не могло бути.

По-друге, припустимо, що такі люди були. Навряд чи вони стріляли, але захищали ж. І ці люди тепер можуть з чистою совістю називати себе скривдженими, а владу - зрадниками. Що це дає "Правому сектору"? Спірна теза, звичайно, але гіпотетично - ореол "скривдженості, недооціненісті". Романтично налаштовані послідовники "Правого сектора" отримають ще один мотив для радикалізації і для переходу в опозицію до нової влади. Лідери "Правого сектора" цілком справедливо помітять, що вони допомогли новій владі встати біля керма, але нова влада не виконала жодної зі своїх обіцянок. Отже, треба брати владу в свої руки. Якщо "Правий сектор" або хоча б частина його, найрадикальніша, піде в підпілля, ці люди оновлять легенди про ОУН-УПА. Війни не буде, але критично налаштовані і добре підготовлені загони в тилу - це серйозно. Це пахне терактами, про які, до речі, політологи попереджали ще влітку.

Втім, поки передбачаються військові маневри і візити представників НАТО, Олександру Турчинову можна особливо не турбуватися. "Правий сектор" поводиметься тихо, чекаючи фіналу президентських перегонів і накопичуючи сили для зриву виборів або переходу в підпілля. За цей час забудуться і нічна перестрілка, й інші випадки, масштабом дрібніші, але за участі озброєних людей у камуфляжі.

Про те, що "Правий сектор" не має наміру здавати свої позиції в політикумі, свідчить площа перед парламентом, що рясніє транспарантами про відставку Арсена Авакова. Безумовно, до Авакова є питання. Можливо, треба його викликати в парламент і поцікавитися, скільки зброї, за приблизними оцінками, на руках у "незаконних формувань" і, найголовніше, де вони здобули цю саму зброю (канали постачання). Пам'ятаючи про те, що все коштує грошей, а зброя - іграшки дорогі, поцікавитися, хто платив. Якщо налом, можливо, структури МВС спільно з СБУ відстежували рух фінансових потоків або збройових поставок. У будь-якому випадку, з'ясувати, хто "замовляв музику пострілів", необхідно, інакше "незаконні формування" неможливо буде взяти під контроль. Вони вже заявляють, що взяли зброю у друзів, і у них стовбурів немає. Хитро придумано, і не підкопаєшся.

Між іншим, нюанс. Обговорювали заборону "Правого сектору" з випадковою попутницею. Вона зауважила, мовляв, якщо тарифи зростуть, а зарплати немає, прийдуть злидні, а з ними - агресія на адресу влади. І тоді "і вила стануть зброєю", а на чолі обурених мас встане компактна група людей, які набили руку на захопленні адміністративних будівель і на вуличних боях.

І ось це вже страшно.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора