Не кортежем єдиним, або На чому їздити політику

В останні дні ЗМІ виявили неабияку активність у висвітленні такого питання, як доля частини ексклюзивних автівок з автопарку сім'ї Віктора Януковича. Низка авторитетних вітчизняних видань простежили шлях раніше викрадених машин і виявили не тільки їхнє місцезнаходження, але й нових власників. Це вельми відомий за останні місяці в Україні так званий "Правий сектор". Зокрема, саме на одній з елітних іномарок (броньованій, до речі) ще до недавніх часів подорожував (вже повернув) її лідер і (вже) кандидат у президенти України Дмитро Ярош. Слід, правда, зазначити, що активісти "ПС" після зауважень журналістів таки повернули автівки.

Зрозуміло, що подібна ситуація очікувалася. Адже коли щось десь зникне, то воно обов'язково з'явиться в іншому місці. Ось і ексклюзивний автопарк колишнього глави держави спіткала подібна доля. На питання, чому керівництво "ПС" їздить на автівках, які їм не належать, сторопілі журналісти почули просту революційну правду: "Не купувати ж їх нам було?!"

Питання, хто ж у такій ситуації революціонер, є риторичним. Революція - це зміна форми суспільних відносин. Принцип "грабуй награбоване" - явно не той формат. А красти машини - це ще й дріб'язково.

У свою чергу в столиці Індії Делі нещодавно до влади на міському рівні прийшла нова, в якомусь роді навіть "революційна" партія, очолювана довголітнім опозиціонером Арвіндом Кеджривалом. Вже з перших своїх кроків у владі цей лідер повів себе не інакше, як "революційно". На урочисту церемонію інавгурації він прибув більш ніж скромно - на метро. Без охорони, проте в оточенні прихильників і журналістів.

Друга деталь "революційності" Кеджривала полягала в тому, що у своїй промові він процитував слова іспанського монарха, сказані в 1976 р.: "Пам'ятайте, ми прийшли сюди, щоб чесно виконувати свій обов'язок". Також під час інавгурації новообраний мер Делі заявив про початок масштабної антикорупційної кампанії. Вдарив індійський уряд по найхворобливішому місцю, так би мовити.

У цілому, можна помітити, що революційне прибуття нового мера на метро замість шикарних кортежів з броньованих іномарок - явище, скоріше, закономірне. До сьогодні індійські чиновники під час службових поїздок користуються виключно бюджетними моделями місцевого автоконцерну. Деякою подобою нашого "Ланоса' з червоною мигалкою і прапорцем Індії. Без тонування і кортежу з "кубиків".

Слід зауважити, що це не заважає відомим політикам країни різних рівнів мати особисті автопарки і більш вишукані транспортні засоби. Адже на рахунках губернаторів штатів, членів парламенту та уряду можна відшукати десятки мільйонів доларів. Але порядок є порядок. І вулиці завжди дуже багатолюдного Делі для проїзду чиновників не перекривають (хіба що приїзд іноземних делегацій або масові заходи на державному рівні). Ось тому там і не борються з кортежами. А за безпеку перших осіб міста (і країни) відповідають елітні армійські підрозділи, а не різношерста позавідомча охорона.

Спираючись на останній пасаж, хотілося б знову згадати слова членів "ПС" про те, що, якщо Дмитра Яроша не возити на броньованій іномарці, яка нещодавно належала Януковичу, то його можуть убити. Турботи "ПС" про свого лідера є зрозумілими, але звідки ж тоді мільйони на президентську кампанію, якщо навіть на власні машини грошей у цієї політсили немає?

В Індії теж досі багато проблем на політичному рівні. Корупція і казнокрадство - найголовніші з них. Але є порядок, встановлений ще з часів Ганді і Неру. Дотримуються цього порядку і нові покоління індійських політиків. Вони чітко знають, на чому вони повинні їздити, щоб влаштовувати суспільство.

І вони влаштовують.

 

Редакція може не погоджуватися з думкою автора