Ексклюзив. Банкір Володимир Клименко - гість ток-шоу "Люди. Hard Talk"

Влащенко: Сьогодні у нас буде розмова, яка цікава кожному. Яка доля гривні? Чи буде далі вона падати? Чи завалиться українська банківська система, і, взагалі, що буде з українською економікою? Сьогоднішній наш гість повинен знати відповіді на ці питання. У нас у гостях глава наглядової ради "Укрінбанку" Володимир Клименко.

Доброго дня, Володимире Олександровичу. Банкірів, взагалі, не люблять у всьому світі. Але так, як не люблять банкірів в Україні, це особлива історія. Як бути із тим, що ми називаємо кризою довіри до банківської системи?

Клименко: Банківська система безпосередньо залежить від політики. І як тільки починаються активні політичні події в країні, першою страждає банківська система. Звичайно, 2008 рік відрізняється від теперішнього року. Але ми досі не навчилися адекватно на це реагувати. Сьогоднішня криза це, насамперед, паніка серед наших вкладників. Люди думають, що краще зараз зібрати гривні, купити долари, а то невідомо, чи заберуть вони ці гроші взагалі з банку. На сьогодні (з 1 січня) це дані Національного банку: 110 млрд винесли із усіх банків України. Це приблизно 8 млрд дол., А ми чекаємо кредит від МВФ у такій же сумі. Ось це парадокс. З одного боку, населення все винесло і чекає кращих часів. А з іншого боку, ми беремо гроші в кредит, за які будемо платити відсотки. Я - патріот фінансової системи, я свої депозити ніколи не буду виносити або відправляти за кордон. Для банкіра це повинно бути правилом. І тому, якщо я розумію, що всі мої гроші зберігаються в тому банку, де я працюю, я ніколи не дам цьому банку потонути. Ось звідси і буде довіра. Якщо ми будемо розуміти, що люди, які працюють у банках, моральні, які здатні гасити хоч в якійсь мірі паніку серед вкладників, у нас буде одразу певний результат. Тут же відразу виступає на сцену Національний банк зі своїми обмеженнями. Сьогодні обмежень стільки, що люди сьогодні ніби як понесли гроші в банк, але звідти вони їх не заберуть. І вони це прекрасно розуміють. У нас любов до долара, коли всі хочуть мати вклади у доларах, а потім всі кричать, що вони понесли збитки.

Влащенко: У нас є доларизація економіки. Є така проблема. Офіційні гроші у нас - це гривні, але всі воліють долари, бо з ним надійніше.

Клименко: Чому?

Влащенко: Долар - це стабільно. Вчора він був 5, а сьогодні - 12. Юристи кажуть, що доларові кредити - це шахрайство.

Клименко: Їх не можна видавати взагалі.

Влащенко: Людина бере доларовий кредит для купівлі машини, а вони їм у салон перераховують гривні, а людина повинна їм приносити долари щомісячно.

Клименко: Сьогодні доларові кредити заборонені для населення. Я вважаю, що кредитувати в доларах можна тільки того, кому ці долари вкрай необхідні або хто має експортну валютну виручку. Це імпортери й експортери, це ті підприємства, яким можна давати валютні кредити. Все інше - це не шахрайство. Це, як правило, шлях у нікуди, це безповоротні кредити.

Влащенко: А що робити тим людям, у яких вже є доларові кредити?

Клименко: Я б дуже просив Національний банк, щоб вони зібрали всі свої обмеження і переглянули їх. І я б дуже попросив, щоб вони всі ці обмеження не поширювали на всі банки. Якщо у банку нормальна ліквідність, якщо банк себе нормально почуває, чому він не має права просто віддавати валютні вклади чи гривневі вклади населенню? Тоді цим маленьким штрихом ми будемо давати надію, що ситуація стабілізувалася.

 

Влащенко: Що робити із доларовими кредитами, які були взяті по 5 грн за долар, а сьогодні - вже 14? Люди брали кредит на житло.

Клименко: Продати квартиру, погасити кредит.

Влащенко: Ще одна цікава річ, це залежність банків у нашій країні від політиків, від політичної ситуації, від того, які рішення приймає уряд, Нацбанк і т. д. Або, наприклад, дуже цікаво було проведено рефінансування і проводиться зараз. Кубів дав рефінансування тільки окремим банкам, і з аналізу аналітиків фінансового ринку, це були ті банки, які були близькі до Кубіва або до уряду, або ще до когось. З вашої точки зору, чи потрібні тут однакові для всіх правила?

Клименко: Безумовно. І я хочу вам сказати, що від кризи до кризи ці правила вдосконалюються. Але я б дуже хотів, щоб це рефінансування банків було прозорою процедурою, щоб банки отримували рефінансування тільки тоді, коли їм це потрібно, а не отримувати рефінансування і влаштовувати курсові гонки (купівлю, продаж валюти і т. д.). Повинна бути прозорість у цьому питанні. Тоді ймовірність того, що ці гроші потраплять не за призначенням, набагато менша.

Влащенко: А наскільки справедливим є твердження експертів, що завдяки цьому зимовому рефінансуванню і відбулися ці валютні скачки? Тому що банки отримали величезні суми і почали просто спекулювати.

Клименко: Я не згоден із такою точкою зору, тому що масовий відтік почався ще в грудні минулого року. Як правило, банки мають від 30 до 50% вкладів. Це пасиви населення. І коли люди стають в чергу і виносять всі ці пасиви, звичайно, потрібна підтримка Нацбанку. І це рефінансування йде тільки з метою підтримки ліквідності. Ті гроші, які були випущені банком, вони, безумовно, йшли, на мій погляд, тільки на видачу цих депозитів. І цей курс став таким, бо наша економіка ослабла або слабшає досі. Ми втратили низку територій, на території Донбасу йде війна, і всі ці фактори негативно позначилися на курсі долара до гривні.

Влащенко: Я багато чула про корупцію усередині банків, про те, що видаються договірні кредити, безповоротні, про рівень менеджменту, особливо середньої ланки.

Клименко: Я не вірю, що в комерційних, приватних банках процвітає шахрайство і що там хабара можуть давати за якісь кредити. Безумовно, це є. Але це в дуже мінімальних масштабах, і ті банки, які займаються своїм кадровим потенціалом (а це і контроль, і навчання, й атестації), здатні нівелювати майже до нуля такі факти. У великих державних банках, це, очевидно, може бути. Хоча там теж дуже багато контролю, постконтролю, який це дозволяє прибрати.

Влащенко: А є кадровий голод на банківських службовців? Є якась пострадянська специфіка?

Клименко: Є. Я 14 років працюю в банках, і не вважаю себе дуже великим фахівцем, тому що я ще багато чого не знаю. Банк - це дуже специфічне установа, де сходяться знання багатьох наук. І для того щоб стати справжнім банкіром, потрібно пропрацювати не один десяток років. Зі студентської лави банкірами відразу не стають. Для мене показник, коли людина стає банкіром, - тільки після того, як вона реально попрацювала у бізнесі. Або попрацювала на якомусь підприємстві. Вона розуміє, що таке виробництво. І приходячи працювати в кредитний відділ, вона може реально бути нормальним кредитним співробітником і мати якесь зростання. Дефіциту кадрів немає. Сьогодні банківські установи скорочуються і скорочуються з дуже великою швидкістю. Ринок праці банківських співробітників дуже великий. Є можливість вибирати кращих. Найголовніше, щоб банкіри вчилися за кордоном, збирали кращий досвід і впроваджували у наших банках.

Влащенко: Як ви оцінюєте роботу голови Нацбанку? Що ви можете сказати про роботу Кубіва і про політику, яку веде Гонтарєва?

Клименко: Кубіва я знаю ще з тих пір, коли він був комсоргом в одному з інститутів у Львові. І для мене було дивно, що він став головою Нацбанку, тому що це дуже відповідальна посада. Тут людина повинна мати дуже великі, глибокі, системні знання для того щоб приймати правильні рішення і керувати такою системою. Гонтарєву особисто не знаю. Знаю, що вона великий фахівець в області цінних паперів. Як вона стала главою Нацбанку за рекомендацією президента, для мене це зрозуміло. Ще малий проміжок часу, за яким можна оцінити її діяльність. Але по ній видно, що вона старається і робить все, що від неї залежить.

Влащенко: Я знаю, що міжнародне рейтингове агентство приписало Україну до групи країн з найбільшими ризиками в банківському секторі. Й експерти не виключають, що більша частина дрібних і середніх банків збанкрутують, і вже цей процес іде. Що буде далі?

Клименко: Банківська система чекає позитивних рішень уряду.

Влащенко: Що зараз треба було б зробити, щоб цю "махіну" повернути до світла?

Клименко: Повне реформування фіскальних служб. Адже сьогодні практично нічого не помінялося. Податкова як працювала, так вона і далі продовжує працювати. Не тільки по відношенню до банків. До всіх суб'єктів господарської діяльності. Сьогодні для бізнесу свято, що позбавили прокуратуру наглядової функції. Це були гойдалки, коли від прокуратури ці всі справи переходили в міліцію і навпаки. Це все по колу ходило. Але, виявляється, це все може відбутися тільки через півроку. Цей час потрібен для того, щоб вибудувати всю цю систему фіскальних органів. Треба скасувати купу перевіряючих інстанцій, які постійно не дають працювати нормально. Треба реформувати всілякі дозвільні функції з боку держави. На будь-яку функцію треба отримати ліцензію, за яку треба не тільки платити, а й давати хабарі. Ці заходи дозволять покращати інвестиційному клімату в нашій країні. Це буде найголовніша перемога в економіці. Ми зможемо отримувати дешеві кредитні ресурси. І як тільки це піде, ми відразу почнемо одужувати. У тому числі і банківська система. Є багато нюансів. Деякі приватні структури мають дебіторську заборгованість за виконані роботи, починаючи з 12-го року. Ці організації або поставляли матеріали, або робили якісь роботи як підрядники. Минуло вже два роки, і державні структури винні їм певні гроші. Це мільярди гривень. Я маю на увазі такі великі державні структури, як "Укрзалізниця", "Укравтодор", "Євро-2012". Ці приватні структури для того, щоб виконати свої контрактні задачі, взяли кредити. Сьогодні ці структури усі лежать, кредити не обслуговують. У тому числі через цю ситуації лягають банки. Потім населення не довіряє цим банкам, а уряд вишукує кошти, щоб виплачувати потерпілим вкладникам по 200 тис.

Влащенко: Так, може, банкам йти назустріч? Перевести кредити в гривні, і нехай люди виплачують вам у гривнях?

Клименко: Усі борги державних підприємств перед бізнесом - це все борги у гривні.

Влащенко: А чи може людина просити, щоб залишок його доларового боргу йому перевели в гривні?

Клименко: Звичайно. По курсу це можливо.

Влащенко: Є така асоціація банків. Свого часу у Сугоняка був конфлікт з Арбузовим, і багато банків вийшли із цієї асоціації. І створили ще одну асоціацію. Для чого ці асоціації, яку вони роль відіграють і чи потрібні вони вам, банкірам?

Клименко: У якійсь мірі, безумовно, потрібні. Щоб відстоювати інтереси і комплексно підходити до вирішення питань, які дозрівають. І в найближчій перспективі, і в майбутньому. Але, на жаль, ні одна, ні друга асоціація не виконують роль тієї мобілізуючої організації, куди збиралися б усі й виробляли якісь стратегічні рішення.

Влащенко: Ось така асоціація і повинна була б вже виписати банківську реформу, щоб уряду її запропонувати.

Клименко: Вона і виписує, і дає пропозиції. Вона є. І керівників асоціацій я зробив би членами правління Національного банку або членами Наглядової ради, щоб вони реально, прямо на засіданнях могли висловлювати точку зору тих банків, які входять в ці асоціації.

Влащенко: Банкіри, так само як і аграрні магнати, самі не хочуть йти в політику. Вони воліють "купити" парочку депутатів із тим, щоб ці люди там лобіювали закони, які цікаві банкам. Чому ви не створюєте офіційну політичну партію, яка лобіювала б ваші інтереси?

Клименко: Поки це відбувається спонтанно. І я думаю, прийде час, і це буде. Поки я знаю, що багато банкірів допомагають кандидатам увійти до Верховної Ради.

Влащенко: Мені здається, набагато краще - біле лобі, яке існує в усіх європейських країнах.

Клименко: Згоден. Сьогодні воно ще відбувається хаотично, але прийде час, і це буде.

Влащенко: Чому в європейських країнах можливий один відсоток за кредити, а у нас ні?

Клименко: Я неодноразово писав у своїх статтях і публічно про це говорив, що ті процентні ставки, які сьогодні існують, це ті процентні ставки, які не для бізнесу. Вони - нереальні. Ось тут роль Нацбанку як регулятора в тому, щоб ці ставки знизити офіційно.

Влащенко: Якою має бути ставка, щоб запрацювала система?

Клименко: Є класична формула: рівень інфляції плюс кілька відсотків.

Влащенко: У нас це скільки?

Клименко: У нас планована інфляція - 19%. Ось хоча б ще пару відсотків, і це повинен бути максимальний депозит. Деякі банки сьогодні пропонують депозити під 27 відсотків. Я не розумію, кого можна кредитувати під такі відсотки.

Влащенко: Я чула, що ви підтримали фестиваль "Молодість". Чому ви в такий важкий час раптом підтримали кіно?

Клименко: Це правда. Відбувається це вже 4-й раз. А ще хочу сказати, що я родом із Луганська і всіляко підтримую тих, хто там проживає. Ми практично щотижня відсилаємо туди гуманітарну допомогу. І намагаємося, щоб ця допомога потрапила безпосередньо в сам Луганськ. А кінофестивалю "Молодість" ми цього року не в такому великому обсязі фінансовому допомагаємо. За ці чотири роки вже сформувався певний клуб волонтерів, які тільки для того, щоб розвивати це мистецтво, збираються і допомагають тим, чим можуть. Звичайно, є речі, за які потрібно платити, це ми робимо, а волонтерів із кожним роком все більше і більше.

Влащенко: Якщо хочете, можете поставити мені питання?

Клименко: Як поживає ваш журнал "Публічні люди"?

 

Влащенко: Ось так, як і ваш банк. Нам, звичайно, непросто. Нам дуже важко. Але парадоксально, що підписка і купівля у роздрібі ростуть. Важко те, що лежить рекламний ринок. Криза ж добра тим: вона відмітає все, що було слабким.

Клименко: Згоден. Й один з показників працездатності банку це те, що ми з початку кризи ні на один день не затримали платежі. У результаті у нас клієнтів збільшилося у рази.

Влащенко: С нами сьогодні був Володимир Клименко, чий банк, як він стверджує, жодного разу за цей рік нікому не затримав платежі. Я думаю, що для нас дуже важливо, що саме такі банкіри і триматимуть сьогодні економіку України. Будемо сподіватися, що ми всі виживемо в цій ситуації. Спасибі велике.