Як закони громадськості можуть зашкодити українській державі: юридичний аналіз

Проголосовані і чекають на голосування законопроекти у Верховній Раді України, які нам представляють як великі досягнення демократії, підривають основи української державності, повторюючи всі основні віхи теорії кольорових революцій, які черпають витоки від марксизму-ленінізму зразка 1917 року.

Законодавча казуїстика

Законопроектом № 0947 де-факто відкриваються широкі можливості для блокування всіх інститутів влади, зупинки роботи держави, узаконюється промислове шпигунство, а права громадянина України на отримання інформації звужуються. При цьому активістка громадського руху "Стоп цензурі" Наталя Соколенко радісно повідомила в ефірі одного з ЗМІ: "Ми діяли не у приватних інтересах. Ми, журналісти, активісти діяли в інтересах усього суспільства". Такий типове виступ групки людей від імені всього суспільства характерний для тоталітарних країн або територій, які тоталітарна країна планує захопити. Треба сказати, що основи для розвалу України у законі № 0947 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" (у новій редакції) та Закону України "Про доступ до публічної інформації" закладені в повному обсязі, а проголосували його депутати, як похвалилася "активістка" Соколенко, тільки після того, як у кулуари Верховної Ради вломилася вона і її соратники, виставивши плакат з малюнком палаючої шини. Як виявилося, в цей час до Верховної Ради України вже підтягувалися активісти "Правого сектора", відомі дивними збігами своїх дій в Україні з інтересами Російської Федерації. Так що ж проголосовано за п'ять хвилин до приходу до Верховної Ради активістів "Правого сектора"? Наводжу фактаж нижче.

Промислове шпигунство у законі
Законом № 0947 вносяться зміни до ЗУ "Про науково-технічну інформацію". Зміни ліквідують правове поняття власності на науково-технічну інформацію, замінюючи "право власності на інформацію" на "право". Таке формулювання дає можливість у правовому полі (суди, правоохоронні органи) нівелювати право власності винахідника, автора на результати своєї праці, тому що цим же законом вся інформація стає відкритою суспільству. Це і промислове шпигунство, і відкриття шляхів рейдерства.
Блокується діяльність державних органів
Під приводом нібито "народ має право знати", законом № 0947 вводяться норми, які дозволяють при мінімальних зусиллях спецслужб інших країн одномоментно заблокувати діяльність Конституційного суду України, органів місцевого самоврядування, Верховної Ради України. Різкому блокуванню буде, швидше за все, передувати, блокування Рахункової палати України. Читаючи закон № 0947 сценарій прописаний навіть не між рядків: ст. 20 ЗУ "Про рахункову палату України" вноситься норма про ліквідацію професійної таємниці. Тобто члени Рахункової палати не оголошують результати своєї роботи до прийняття спільного рішення. А тепер повинні будуть відповідати на будь-які запити прямо в процесі роботи. Зрозуміло, що для колапсу достатньо почати вимагати результатів проміжних перевірок, щоб з криком "корупція!" почати носитися по всій країні угрупованням "громадських діячів" і піднімати хвилю. При цьому Конституційний суд України виявляється зобов'язаним відповідати на запити щодо публічної інформації. Враховуючи, що всі рішення Конституційного суду України публікуються на його офіційному сайті, введена норма може бути потрібна виключно для паралізації роботи цього органу величезною кількістю поганих запитів, на які неможливо відповісти зважаючи на їх некомпетентний зміст. Але створюючи хвилю по наростаючій, можна буде влаштувати обвал системи Конституційного правосуддя з криком "Не виконують закон!", "Приховують!" та інше. При цьому відкривається можливість внесенням змін до закону України "Про місцеве самоврядування" та Регламенту Верховної ради України запускати "народ" на сесії місцевих рад і ВРУ, що створить можливість одночасно невеликими групами людей, запущеними в міськради, облради та ВРУ заблокувати всю діяльність держави. Причому, правова основа норми "на сесію проходять вільно люди" не витримує ніякої критики, тому що відкритість сесій місцевих рад і ВРУ гарантована запрошенням на них журналістів і прямими трансляціями.

Підтверждення

Алогічність введеної норми схожа на дозвіл народу вільно в будь-якому складі входити в операційні для контролю за використанням хірургами медикаментів, відвідувати з контрольними громадськими функціями гінекологічні кабінети та інше, тому що суть присутності народу як на сесії Верховної Ради, так і в операційній під час операції не має ніякого іншого смислового навантаження крім "розвага народу з створенням перешкод у роботі тим, за ким народ прийшов поспостерігати". Вплинути на процес роботи, як депутата, так і хірурга, народ не може, але може і перешкодити депутату і хірургу виконувати свою роботу. Так навіщо була введена ця норма? Саме для того, щоб вплинути на депутатів і змусити приймати рішення під загрозою фізичної розправи, як в одному з міських рад Західної України, коли люди з масках зі зброєю "вартували" депутатів, коли ті голосували за заяву про вбивство Олександра Музичка. Друге речення статті про вільне відвідування "народом" сесій місцевих рад та ВРУ про те, що відвідування таких сесій "народом" допускається в порядку, встановленому радою, не дає нічого, тому що суспільний сенс нововведення - оголосити народові, що він має право і повести на сесію масово, а друге речення про натовп,який мчить трощити міськраду,  вже не буде читати. Сам факт вільного права входу в свідомості людей виключає дотримання будь-якого порядку, тому оголошення місцевими радами або ВРУ якихось правил, кого пускати, а кого ні, і в якій кількості, буде використовуватися виключно як привід для протестів і обвалу органів влади по країні з криком: "Вам законом гарантовано, а вони забороняють!"
Державу позбавляють права на інформацію
Не менш тривожна новела - "інформація, яка є власністю держави" перетворюється в "державні інформаційні ресурси", цим просто знищується право держави на інформацію, якою вона володіє і розпоряджається для виконання своїх функцій. Зауважте, сюди відносяться і системи координат, які використовуються військовими, і все, все, все. З легкої руки законодавців все це перетворюється в "державні інформаційні ресурси". Коментарі тут, я думаю, зайві.

"Власника" замінили на слово невідомого походження "володілець"
Внесенням змін до ЗУ "Про захист інформації в інформаційних та телекомунікаційних системах" правовий термін "власник інформації" замінили на безграмотне слово неукраїнського походження "володілець інформації". Було так: "власник інформації - фізична або юридична особа, якій належить право на інформацію". Це чітке і зрозуміле формулювання позначило право на створення і придбання інформації, причому придбання передбачало розбивку на функції користування і розпорядження, а також придбання з переходом права власності на придбану інформацію і без неї (користування без права перепродажу). Замінили на "володілець інформації - фізична або юридична особа, якій належить право на інформацію", тим самим зробивши не нормованими законом будь-які дії з інформацією і розмив поняття:
- власність
- користування чужим інформаційним продуктом
- купівля та продаж чужого інформаційного продукту
- право розпорядження чужим інформаційним продуктом на договірних підставах.

Ну і новоязівське (не українське, не російське, невідомо звідки узялося це слово) "володілець" відкриває найширші можливості для трактування цього неюридичного терміна суддями, правоохоронцями в тому ключі, в якому їм буде вигідно, а це значить, що всі, хто в змозі створити в цьому житті хоч що-небудь інтелектуально цінне, не будуть мати прав на власний інформаційний продукт. Під сумнів ставиться сплата роялті.
Легалізується "державна зрада"
Мабуть автори, співавтори і лобісти ("видатні громадські діячі") знали, що вони роблять, тому що цим же законом № 0947-де-факто декриміналізували статтю 39 ЗУ "Про державну таємницю", позначивши, що розголошення держтаємниці не карається кримінально, якщо людина, яка розголосила держтаємницю, діяла (вдумайтеся!) з добрими намірами і вірила, що повідомляє інформацію не про держтаємницю, а про злочин.

Російським маріонеткам потрібно створити умови для захоплення Державного архівного фонду України
А саме - зміни до ЗУ "Про національний архівний фонд України та архівні установи" ст 15. Процитую: "Забороняється відносити до державної таємниці або іншої інформації з обмеженим доступом інформацію про місця зберігання документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, а також створювати таємні архіви для зберігання таких документів". Навіщо це? Крім як для штурму з вилученням документів архівних фондів, більше ні для яких цілей ця норма не потрібна. Прикривалися "видатні громадські діячі" традиційними пролетарскими гаслами "ні, ну шоб народ знав, де..." і т. д. Але суть саме така. Росії необхідно знищення архівного фонду нашої держави.
Ринок фінпослуг теж блокується і відкривається для атак
Внесені законом № 0947 також і зміни у Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Стаття 33. Звітність та відкритість діяльності: "Уповноважений орган зобов'язаннями зобов'язаний з урахуванням вимог законодавства про захист державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом...надавати інформацію на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Тут теж без коментарів.
Головна новела - закон про доступ до публічної інформації звузив права громадян України на отримання інформації
Внесені законом України № 0947 зміни в ЗУ "Про основи національної безпеки України" звужують право громадян України на отримання інформації до права на одержання публічної інформації, а саме: було "загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є... прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації", а стало - "прояви обмеження свободи слова та доступу до публічної інформації". Тобто більш широке поняття "інформація" замінили на вузьке "публічна інформація", хоча Конституцією України забороняється прийняття законів, які звужують права громадян.
Генплани та детальні плани територій
Внесено також зміни до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". Природно, цими змінами можна буде паралізувати всі органи архітектури країни, не напружуючись, тому що законом № 0947 громадянам повинні надаватися матеріали Генпланів і Детальних планів територій. Тут можна сказати, що писали цю норму, мабуть, люди з Антикорупційного комітету, які увірвалися в приміщення ДАБК України, вигребли документи, а потім що робити з ними не знали, як читати не знали, тому почали телефонувати за номерами у деклараціях і питати - "а які порушення по відношенню до Вас допускав ДАБК"?. Настільки ж геніальним є і дозвіл громадянам вимагати матеріали генпланів. Генплан Донецька виставлений на сайті міськради. Хочеш - дивись. Але масштаб генплану населеного пункту - 1:2000, 1:5000, де будинків не видно. Людям це мало що дасть, але вони почнуть вимагати на паперовому носії, а це зупинить будь-які органи архітектури, тому що паперу на кожен запит піде кілограми. А ось детальні плани вже виконуються у масштабі 1:500, 1:100, де видно всі комунікації, в т. ч. газ, інші мережі. І такі плани не можна видавати в повному обсязі, для цього в державі створено містобудівний кадастр, безкоштовно інформацію з якого і так може отримати кожен громадянин України. У чому був сенс норми про надання інформації Детальних планів територій? Крім обвалити органи архітектури і створити хаос з криками і приховуванні інформації про забудову, це ще і виявлення вразливих місць міст з точками скупчення інженерних мереж. Так, російські спецслужби можуть отримати цю інформацію теоретично, але в архітектурах вона знаходиться в захламленому стані і приводиться в порядок, тільки коли надходить запит. Потрібен став окремий закон, щоб все це витягнути з конкретним запитам?
Саме поняття "публічної інформації" знищено законом № 0947
Це поняття зрівняли в ЗУ "Про звернення громадян", знищивши тим самим термін "публічна інформація". Про що далі можна говорити? До речі, далі в двох словах можна говорити про ще не прийняті законопроекти № 4378 і № 4378-1 "Про відновлення довіра до судової системи України". Другий законопроект № 4378-1 вважається "доопрацьованим".
Законопроект "Про відновлення довіра до судової системи України" знищить довіру до влади
Цим, на щастя, ще не прийнятим законопроектом, передбачається провести так довгоочікувану громадянами України перевірку суддів на предмет відповідності посадам. Цього чекали всі, не будемо лукавити. І Схід, і Захід - всі сподівалися, що хоч судову систему нова влада приведе у порядок, тому що саме під цими гаслами ті, хто прийшли до влади, робили революцію. Текст законопроекту вразив, тому що стаття 3 законопроекту № 4378-1 встановлює підстави для перевірки:
- обмеження прав на мітинги, збори, демонстрації з 21.11.2013 за сьогодні
- за обмеження волі осіб, які визнані політв'язнями
- за винесення рішень про взяття під варту і обвинувальних вироків учасників акцій протесту з 21.11.2013 за сьогодні
- про адміністративні стягнення на тих же осіб за той період
- у справах, пов'язаних з виборами у Верховну раду 7 скликання
- про дозвіл проведення слідчо-розшукових та негласних слідчих дій щодо осіб, які брали участь у масових акціях з 21.11.2013 за 21.02.2014
- за рішення, щодо яких Європейський суд з прав людини встановив, що порушення прав стали наслідком незаконних дій або бездіяльності судді.
Що ще? А всі. А незаконно відібрані будинку? А люди, посаджені у в'язницю не з політичних мотивів, але незаконно, коли в матеріалах справи докази просто відсутні, але суддя прийняв рішення? А нахабна відмова прямо в суді від ведення справи українською, коли сам учасник процесу просить про це, а йому підсовують для вивчення документи російською зі словами "нічого страшного, прочитаєте"? А дозвіл Донецького окружного суду проводити мітинг проросійським туристам на наступний день після бійні в Донецьку, коли загинула людина? А як же звичайне життя?
Є приклад. Дончанка Юханаєва вчора звернулася до мене з питанням, чи можна якось притягнути до відповідальності суддів Донецького апеляційного суду Лоленко А., Хейло Я. В., Корчисту О. І за те, що вона, позивач, прийшла на засідання за 5 хвилин до його початку, а секретар їй сказала: "Ой, а ми вже без Вас розглянули. Був вільний зал, ось ми і вирішили, що поки людей немає, ми провели слухання. Зараз Вам рішення винесуть". У Юханаєвої цим рішенням суду банк відібрав квартиру. За це не треба карати? Виявляється, ні. Головне - це, судячи з усього, образи (саме це слово підходить) учасників Майдану на конкретних суддів. Ось за ці образи колишні протестувальники цим суддям помстяться. Причому, величезна частина нашої країни засуджувала поведінку учасників Майдану, тому що разом з бажанням зняти Януковича вони почали руйнувати основи державності: ставлення до міліції, недоторканність приватної власності, недоторканність особистості - все було порушене. Але тепер це революційна доцільність. Але судді не знали, що революційна доцільність восторжествує, і все пробачать, і приймали рішення за законом. За хуліганство, за опір міліції, за неправдиве повідомлення про злочин. Вони діяли законно. Я думаю, що кожна розсудлива людина вже подумки уявила собі промову міністра закордонних справ Росії Лаврова: "В Україні обвалена система правосуддя, репресуються судді, які діяли у відповідності з українським законодавством, коли в Києві відбувався збройний переворот. Судова система України підірвана розправою націоналістів над суддями, які брали невигідні революціонерам рішення...", і так далі. Це на другому етапі російської революції в Україні. Там є прізвища депутатів-авторів законопроекту № 4378-1. Ви подивіться, щоб знати, хто готує другу спробу експансії Росії на наші території. Просто тому, що всі вони дорослі люди і не можуть не розуміти, що замість перевірки явно незаконних рішень (таких достатньо, можу рішень десять сама призвести), вони займаються знищенням сьогоднішньої, нехай хиткої, поки слабкої, але все ж української влади.
Весь текст норм законопроектів, проаналізованих вище, наочно підтверджує, що пакет законотворчих ініціатив, який дали Україні через "Стоп цензурі", "Правий сектор" та інших "видатних представників широкої громадськості", дійсно є несвідомим або ж свідомим, як нам здається, планом по дезорганізації держави Україна, а самі представники "громадськості" діють або навмисно (ст 111 ККУ "Державна зрада"), перебуваючи на прямому зв'язку з "гінцями" з Російської Федерації, або являють собою модернізовану групування за типом "Марії Деві Христос" з промитими мізками з ухилом на місіонерство і революції.

У будь-якому випадку, на підставі того, що відбувається сьогодні, можна зробити висновок про другий етап підготовки РФ до ескалації конфлікту в Україні методом створення умов для повного паралічу органів влади через законодавчі ініціативи та приведення до влади нібито правих партій і лідерів (а насправді лівих за своєю "бий буржуїв і державу"), які створені та підтримуються в Україні самою Росією.

У будь-якому випадку, закон № 0947 просто необхідно ветувати, а законопроекти № 4378 і № 4378-1 зняти з голосування як такі, що підривають авторитет державної влади і вносять конфлікти в і без того нестабільну ситуацію в суспільстві в Україні.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора