Валентин Белькевич: сумно, коли нас покидає образ

Так вже повелося в людській натурі, що ми часто не цінуємо те, що маємо, а коли це щось зникає, ми дуже шкодуємо. Так і з людським життям - Валентин Белькевич, як футболіст, гідний того, щоб про нього писали завжди. Його уміння завести команду, віддати геніальний пас, шикарно виконати штрафний, робило його Зіданом українського футболу.

І новина про його несподівану смерть стала дуже несподіваною. Занадто молодим він був. 42 роки - це тільки початок нового шляху, який повинен був стати біля розумного футболіста Белькевича, по-тренерські успішним. Але доля вирішила по-іншому...

Мінчанин Белькевич почав професійно грати в місцевому "Динамо" в 1991 році. Провівши в рідному місті 5 сезонів, вигравши 4 чемпіонати та 2 Кубки, в статусі Кращого футболіста Білорусі Белькевич вирушив підкорювати Київ.

Перші два роки не можна назвати успішними. Тренер киян Йожеф Сабо не часто довіряв півзахиснику. Але все змінилося з приходом Лобановського. Белькевич став основоположною частиною "смертельного" трикутника разом з Шевченком і Ребровим. Тим, як Валік вмів одним пасом вирішити результат поєдинку, захоплювалася вся Європа. А суперники просто не могли нічого з цим вдіяти. Белькевич просто був розумніший за багатьох своїх опонентів на полі і без агресії, спокійно прибирав суперника, після чого швидким поглядом оцінював ситуацію на полі і віддавав свій пас, на який вже мчав Шева або Ребров.

"Валерій Лобановський об'єднав нас високою метою, навчив грати з найсильнішими клубами Європи. Хлопці виходили на матчі з "Барселоною" і "Ювентусом" з хвилюванням, але без мандражу. Ми навчилися розуміти, що нітрохи не гірші хвалених грандів, і одночасно змусили їх рахуватися з нами", - говорив Белькевич.

Звісно, піком гри і Белькевича і "Динамо" був знаменитий 1999 рік, коли кияни грали в півфіналі Ліги Чемпіонів. Після цього команда пішла на спад, але Белькевич залишився в Києві і продовжував радувати вболівальників.

В 2008 році, вже навчаючись на тренера, Белькевич вирішив дограти кар'єру в бакинському "Інтері". Але коли тренерська ліцензія вже була отримана, гравець вирішив зосередитися саме на майбутній роботі. Спочатку Беля допомагав тренувати молодіжну команду "Динамо", потім йому повністю довірили юніорську команду, а ще пізніше він став повноцінним тренером молодіжної. Здавалося б, у Валентина Миколайовича було стільки всього попереду...

У будь-якого київського вболівальника новина про смерть Белькевича викликає сумні почуття. Адже Белькевич був одним з образів кращого "Динамо" в пострадянський час. Нарівні з Ребровим, Шевченком та іншими. І набагато сумніше, коли разом з людиною йде і той образ, який він залишив після себе.