Відлуння революції і Київ: ключові проблеми центру міста

Київ повертається до повсякденного життя після тривалого силового протистояння. Щоправда, повертається далеко не весь і не зовсім. Виявляється, цілий ряд аспектів повсякденного життя столиці все ще відчувають на собі слід революційних подій. І, можливо, залишать слід у житті міста назавжди. Що, напевне, й на краще.

1. Майдан: вольниця посеред цивілізації

Найголовнішим революційним органом як формою організації і волевиявлення є Майдан як постійний громадський захід. І він як інститут революції зберігся. І розходитися не збирається. Як розповіли bnk.ua самі протестувальники, вони незадоволені діями нової влади, в особливості - слабкістю позиції по Криму і новими призначеннями.

Тим часом Майдан продовжує залишатися повністю самодостатнім органом самоврядування. У нього своє самоврядування, своя організація, своя "міліція", і навіть своя в'язниця, куди доставляють правопорушників. Де вона - ніхто не знає, але, тим не менше, правопорушники останнього часу правоохоронцям не видавалися. Ми вже писали про складні стосунки між сотнями Майдану і постійні провокації, пов'язані із Майданом. Це говорить про те, що Майдан, по суті, перетворився на Запорізьку Січ, яка функціонує незалежно від решти міста. І тим не менш, сильно контрастує з вже мирною столицею.

Що робити? Відповідь проста: вимоги протестувальників повинні бути задоволені: винні у вбивствах протестувальників покарані, а нові призначення не повинні бути одіозними.

2. Привіт, зброє!

Поки те да се,  в центрі Києва досі чути постріли. На Майдані - багато зброї. В основному - трофейної, захопленої в боях у силовиків. І в центрі постійно відбуваються зіткнення. Іноді між сотнями. Іноді це провокації праворадикальних груп. Іноді це просто кримінал, який маскується під бійців Самооборони, і здійснює атаки на прокурорів, підприємців та простих людей. Інформація про напади ретельно приховується, а самі бійці Самооборони Майдану зізнаються - стріляти доводиться часто - провокації відбуваються мало не щодня. Вірніше, кожну ніч. Намагаючись уникнути їх, майданівці влаштовують обшуки людей прямо на Хрещатику, перевіряють документи, немов при військовому стані...

Що робити: скласти реєстр бійців Самоборони і визначити їх повноваження. По-перше, це допоможе встановити межі компетенції ополченців, а по-друге, дозволить визначити їх кількість і стежити за їх місцезнаходженням. Крім того, необхідно провести повторну інвентаризацію їх зброї, зробивши її табельною і ведучи суворий облік боєприпасів. Можливо, закон "Про національну гвардію" допоможе це зробити.

3. Розбита бруківка

За оцінками спостерігачів і обізнаних людей, що вміють проаналізувати ситуацію "на око", у Києві під час масових акцій постраждало від 6 до 8 тис. кв. м тротуарної бруківки. Крім заміни бруківки (яка частково не розбита і акуратно складена протестуючими в палети), потрібний і ремонт підстилки. Причому не тільки в районі Майдану, але також і вулицях Хрещатику, Інститутській, Грушевського, Шовковичній. Такі руйнування не є критичними для міста, але, з іншого боку, вони значні. Так, оптові ціни на бруківку на даний момент складають 103-130 грн/кв.м.

Якщо провести підрахунок, то можна побачити, що вартість лише матеріалів для ремонту обійдеться мінімум в 500-600 тис. грн, не рахуючи ремонту підстилки і вартості виконаних робіт.

До речі, відновити бруківку на вулиці Грушевського пообіцяв колись Петро Порошенко, один з лідерів революції. Наприкінці лютого бізнесмен підтвердив свою обіцянку.

4. Порушення транспортних комунікацій

Крім соціального фактора Майдану, є і транспортний фактор. Тобто, блокування наметовим містечком кількох центральних вулиць міста.

Дані:"Яндекс пробки"

По суті, воно означає транспортний колапс за напрямом вул. Володимирська-Михайлівська-Хрещатик-Європейська пл., яким користувалися багато киян для того, щоб дістатися до Подолу, а з нього - і до Московського мосту чи Оболоні. Крім того, залишається заблокованою вулиця Інтистутська. Не кажучи вже про те, що заблокована вулиця Хрещатик, яка має вісім смуг в обидві сторони. Зважаючи на серйозність подій, велику кількість жертв, і переможний кінець революції, автомобілісти на незручності не нарікають, але від цього менше цих самих незручностей не стає. Поки що транспортна артерія, що з'єднує площу Льва Толстого і Європейську площу перекрита, що заподіює незручності. до Речі, самі барикади розбирати не будуть. Принаймні, поки що.

Дані:"Яндекс пробки"

КМДА поки що не розробила свою стратегію вирішення цього питання в умовах присутності Майдану, який розходитися нікуди не збирається. Новий голова відомства, Володимир Бондаренко, будучи вельми чуйним і уважним до журналістів, будучи нардепом, на цей раз говорити відмовився, пославшись на зайнятість.

5. Де зникло світло?

У Києві ще з часів січневих зіткнень на Грушевського зникало світло. Спочатку світло вимикали на центральних вулицях для спрощення дій МВС з придушення акцій протесту. До речі, і зараз вул. Хрещатик освітлена не повністю.

Однак разом з тим у лютому зникло освітлення на мосту Патона, Дарницькому мостовому переході, Південному мосту і т.д. Також саме з січня періодично ввечері і вночі пропадає освітлення на ряді вулиць лівого берега Києва - наприклад, на Урловській, бульварі Перова, і т.д.

Між тим, комунальні служби ніяк не пояснюють свої дії. Або ж бездіяльність. Залишається сподіватися, що з відновленням роботи КМДА, відновиться і регулярна робота комунальних служб.

Що зроблено?

Між тим, цілий ряд заходів був прийнятий для нормалізації роботи інфраструктури столиці:

- Відновлена повноцінна робота служби екстреної медичної допомоги

- Відновлена робота ДАІ (спільно з підрозділами Самооборони)

- Частково очищено центр міста і Маріїнский парк (внаслідок проведення народної толоки)

Фото: КМДА

- Відремонтовано парковий пішохідний міст в Маріїнському парку, дерев'яний настил якого згорів у ході протистояння ще в січні

- Відновлено автомобільний рух по вул. Грушевського та Європейській площі (з обмеженнями)

- Відновлено рух по вулицях Інститутська (до ст.м. "Хрещатик") та Шовковичній.

- Ліквідовано всі блок-пости і барикади на в'їзді в Київ.

Що планують?

Показово, що поки що поки що в Київраді і КМДА не розглядали конкретні терміни і вартість ремонтних робіт у центрі столиці. Найбільше депутатів турбують токсичні відходи горіння шин, як і самі покришки.

"Зараз у Київській міській раді не обговорювали питання реконструкції центральної частини міста, оскільки ще не проводилося пленарне засідання Київради. Але за інформацією головного архітектора міста Сергія Целовальника, Департамент архітектури та будівництва планує проводити міжнародний конкурс і консультації з громадськістю щодо проекту відновлення Майдану Незалежності і прилеглих вулиць. Відповідно вартість робіт можна буде обговорити тільки після затвердження проекту. Як на мене, в екологічному плані зараз актуальним є питання утилізації автомобільних покришок, зібраних на Майдані. Переконаний, що їх необхідно буде відправити на вторинну переробку, зокрема, методом піролізу", - повідомив bnk.ua депутат Київради, голова постійної комісії при міськраді Денис Москаль.

 

Сергій Костеж

Редакція може не поділяти думки автора публікації